Сховалося село за кілометрами,
У чебрецевій скупане купелі.
Хизуються поля новими светрами,
Вдягнули сосни аж до п’ят шинелі.
Стоять охайні клени з шевелюрами…
Старезний яр сумує у долині.
Калина поруч тішиться гіпюрами
І компліменти слухає бджолині.
І річка буцає раз по раз ріжками
Поринутий в дрімоту--думу берег.
Стежини топчуть тополята ніжками
До шепелявих комишевих шерег.
Село далеке. Зеленоокий краю.
Ожиновий, жоржиновий— чудовий!
Мій вічний боле і мій далекий раю,
Мене ти кличеш у дорогу знову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788327
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2018
автор: Valentyna_S