Дивись: черешня у цвіту!
Немов би молоком облита,
А щедре сонце наче літом
Пече небесну висоту!
Який смачнючий аромат!
Повітря пахощами повне.
Пливе до травня часу човен,
Над ним вітрилом неба шмат.
Я теж облитий молоком,
Та вже не маю аромату.
Бреду спроквола в свою хату
Не білочубим юнаком,
А огирем, зовсім слабим
Якого гірки закатали.
Бо щедро на підводи клали
Важкі мішки з піском біди.
Хто клав? Та хто про теє зна?
Чи то від неба, чи з безодні…
Нова весна співа сьогодні
І кличе радості пізнать.
Чи прийдеш ти в таку-от мить,
Чи станеш дивом перед очі?
Чи тільки в сон важкої ночі
Блиснеш, як вранішня блакить?
Тамую докорів грозу.
Нащо вони? Хіба врятують?
У гніздах пташки порядкують,
Втираю нищечком сльозу.
Нехай вже й так! Милуюсь знов
Квітучим дивом від природи
І ароматом насолоди
Напоюю старечу кров.
20.04.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2018
автор: dovgiy