Печаль мине. Перехворію,
Вдихну заквітчану весну,
Згадаю, що радіти вмію,
Себе забуту поверну.
Ту, що метеликом безпечним
Ловила сонячне тепло,
Нехай це дивно, недоречно --
Осотом поле поросло.
Дощами крила обважніли,
Чо то сльозами безнадій,
Зберу в кулак останні сили,
Скажу собі: хандрить не смій.
Вдихну в легені подих вітру,
І гляну на широкий світ,
Скінчився фільм. Фінальні титри,
А завтра день новий на зліт!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788040
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.04.2018
автор: Надясемена