Весна в мені, в моїй оселі,
Леліє і пестує ниви.
Біліють в вельонах морелі,
Застілля правлять перші зливи.
Попід вікном нарциси білі
Парфуми віють за орбіту,
А сонце у шовковій льолі
Пливе під небом на півсвіту.
Моїй душі легітно -- легко,
Сповита в оксамит неначе.
Здається, навіть і не жаль, що
Весна оця в скиту десь плаче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787993
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2018
автор: Valentyna_S