Україно моя! Я люблю тебе дуже!
Твої простори, безкраї. твої поля.
Ти прекрасна, велична, ти ніжна і горда!
Наших предків славетних героїчна земля!
Я люблю тебе дуже, коли цвіт у садах.
Коли ниви твої колосяться зерном.
Я люблю, коли осінь дощами спада.
І коли все зима покриває сніжком.
Я люблю твої росяні ранки,
Дні спекотні і дощові.
Твої зорьки вечірні і ніжні світанки...
Я люблю запах трав в косовицю
І повітря медово- п'янке.
Василькові галявини, сіна копиці,
Жайворонковий спів і політ журавля -
Це моя неповторна українська земля!
Мені завжди ти люба, ти для мене єдина,
Моя матінко рідна, ти моя Україно!
А коли я далеко, то я думкою лину
На мою Батьківщину, на мою Україну.
Квітень 2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2018
автор: Zoja