Я б мабуть вибухнув давно,
Неначе кілограм тротилу,
Але ти встала, заступила,
У тебе кожен рух - тепло …
Безликість, хитрість і обман -
Стійкий і всюдисущий стан,
Такі собі палацики й фазенди,
Що заздрять навіть фройнди - френди …
Немає сенсу правду говорити,
Як є запал, ще й можна укусити,
Сп’яніле раціо мовчить,
А знахабнілий хтось кричить …
Все що лишилось – то людська душа,
Така міцна твердиня ця,
Зубами панцир той не розкусити,
І словоблудством в землю не струсити …
А в двері голосно так стукають давно,
Презирства варта ця нічна потреба,
Де ця межа між тим, що щось й ніщо,
Негоже це - такий великий світ без неба …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787842
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.04.2018
автор: Дружня рука