Вже вкотре жовтень до нас завітав,
Приніс дари, розфарбував пейзажі.
День вчителя у році цім настав,
Як би раділи Ви вітанням нашим!
Вже не приймете жодного із них…
Знайшли притулок у іншому світі.
Спів чути птаха журливий, сумний,
Місце спочинку устеляють квіти…
Ви по життю усміхнено ішли,
Хай би яка не приключилась напасть,
Сум розвіять добрим словом могли,
Горда, що довелось у Вас навчатись.
Вчитель – то не професія була,
Покликання жило в душі глибинах,
Яке все більш розпаляли літа,
З кожним Ви знаннями щедро ділились.
По іншому не могли вчинити,
Душа летіла, горнулась до дітей.
Вам би іще жити, жити… Жити!
А Ви у землі холодній лежите…
Вчителю! Наставнику юних літ!
Не раз Ваша згодилася наука.
До віку вдячна за вклад в мій політ, -
Як вчили ніколи не пускать руки.
29.09.2017.
Руслана Ставнічук (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787576
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.04.2018
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська