Усіх помянемо, хто в серці продовжує жити,
Хто рідним по крові й по духу був близьким завжди,
Кого у розлуці не зможемо вік розлюбити,
Хто в спогад приходить, зі смутком лишає сліди.
У цю поминальну неділю усіх помянемо
І замість ридань, хай молитву промовлять вуста.
Господь, упокій їхні душі у Царстві своєму,
А ми покладемо дарунки для них до хреста.
Там крашанки, паски, цукерки на чистій хустині.
Свіча воском плаче, в ту мить навіть вітер затих.
Вшановують пам'ять близьких своїх в кожній родині,
Які просять в снах на цім світі молитись за них.
Могилки освятимо всіх, хто у вічність дорогу
Обрав в небесах, залишивши землі майбуття.
Хай довго чекають на нас, а ми будемо Богу,
Щоденно молитися з вірою в вічне життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787546
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 15.04.2018
автор: Світлана Вітер