Я чую,знову чую голос твій,
Хоч знаю,що з тобою не зустрінусь,
О краю мій,о рідний краю мій,
Чи я до тебе з чужини повернусь!?...
Забувши мову,не забув тебе,
Як дивно це,о люба Україна!
Забувши мову, що я – є,
І знати,що десь є і Україна!
Народе мій,прошу тебе,прости,
Прости,за те що зрадив Батьківщину.
Прийми мене,коли я повернусь,
Прийми,як батько прийняв свого сина!
16.02.2000р
Костянтин Сумний
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2018
автор: Костянтин Брандт