Моя сестричко, зіронько ясна,
як добре знати це і відчувати,
що ти в душі моїй, як та весна -
сердешний дотик батьківської хати.
Моя сестричко, янголе земний,
котрий провадить в найтемніші ночі,
у мить, коли на серці валуни
і пелена безвиходу на очі.
Ти в час такий, мов квітка весняна,
пробити здатна невгамовні товщі
гірких льодів, з самісінького дна,
й убрати цвітом найжаскіші трощі.
Спасибі Богу - ти в цім світі є,
в душі моїй так щиро-щиро світиш.
Сестричко люба, світелко моє,
мій найрідніший світе.
9.03-15.04.18 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787505
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2018
автор: Леся Геник