В житті послала доленька усе:
Дитинства дні веселі й безтурботні,
І юності квітучий сад пісень
Та молодості час безповоротний.
Було й розчарування, сльози теж,
Ще - втрата рідних, близьких і знайомих.
Не повернеш літа, не повернеш,
Полинули у далеч невідому.
Запалювала радості сонця
Та щастям вона теж не обділила.
Звертаюся в молитві до Творця,
Що жити і творити дає сили.
І шлях земний із гідністю пройти,
Добром із ближнім прагну поділитись.
Чогось таки вдалося досягти,
Надбання творчі в спадок залишити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787393
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.04.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський