Зелені трави і вітри,
І блиски сонця вже несонні...
Вікна весни вже хтось відкрив,
Їх не спинить на підвіконні...
Замайоріли рушники,
Дістало їх проміння сонця...
Пливуть тумани від ріки,
Мого торкаються віконця...
І я надвір іду-спішу,
Спостерігать красу природи,
І зустрічать диво-весну,
І вщерть наповнитися вроди...
А там садочок уже снить,
Під сонце підставля листочки,
Іскриться весняна блакить,
Могра калина під віконцем...
Здається в небі журавлі,-
Високо десь аж понад хмари,
Чи їх побачила вдалі,
Чи це мереживо уяви...
Весни наповнююча мить,
Ловлю її,вдихаю в груди...
Зелен-трава,неба блакить,
Весні радіють усі люди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787197
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.04.2018
автор: геометрія