Тільки ти збережеш нашу історію
Та безглузді оповіді
Про моїх жінок.
Яких я називав птахами,
Які з приходом зими
Більше не щебетали,
А відлітали на північ.
Вони були не такі, як ти,
Бо ти особлива пташка,
Яка ніколи не мала на меті
Летіти з іншими
В країну ілюзій.
Літаючи сама десь
Високо біля хмар,
Не вірила в примар
Та хижих птахів.
Мала багато
Улюблених дахів
Та історій,
Які берегла,
Як я свої вірші
В блокноті.
Боявся, щоб вони
Не згоріли.
Моя жар-птице,
Бережи свої пір’їнки
Та тепло.
Твори добро
І будь моїм дороговказом.
Давай створимо казку разом.
05.04.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
[youtube]https://youtu.be/TCjeqD-hSqM[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2018
автор: Kukhta Bohdan