Рибу, птицю, молодицю…

                                       Рибу,    птицю,    молодицю…

Рибу,    птицю,    молодицю  –  треба    брати,    лиш    руками,
ПРО    ТАКУ    ІСТИНУ    ПРОСТУ,    ДОВІДАВСЯ    Я    ВІД    МАМИ.
А    як    став    вже    підростати,    не  мені    про    то,    казати,
Мудрую    пораду,    мені    ще    малому,    дала    ж    мати.

З    давніх    здавен,    так      повелося    і    в    народі    прижилось,          
Є    на    столі    риба    й    птиця,    то    й    потрібна    молодиця.
Ось    в    мене,    гармидер    стався,    коли    до    неї    припхався,
Не    прийшов    сам,    а    приїхав,    то    й    попало    на    горіхи!

То    ж    на    возі    і    кохався,    ні    від    кого,    не    ховався,
Було    там,    для    коня    сіно,    та    возик    той    поламався.
І    пішли    з    нею,    до    хати,    де    любив    її    кохати,
Де    і    не    просив    нікого,    мені    в    тому    помагати.

Там    ліжко    гарне,    та    велике,    ніби    грають      музики,
А    гаряча    молодиця,    цілувала    ж    мої    лиця.
То    ж    до    ранку    ночували,    треті    півні    заспівали,
Як    почув    я,    то    зірвався,    щоб    чоловік    не    дізнався.

Рибу,    птицю,    й    молодицю…

                                                   08:00.10.04.2018.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787101
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 12.04.2018
автор: Михайло Онищенко