Бачив сьогодні книжку про те, як розмовляють дерева.
А ще усі знають: торкнися води і добро потече до тебе.
А ще від музики будуть рости квіти майже до неба.
От тільки людині кудись не туди … чомусь постійно треба!
Бачив сьогодні в твоїх очах весняне – весняне небо.
Сіру хмаринку штовхнути назад дуже сьогодні треба.
І не свою, а майже чужу. У тебе така потреба.
А я стою і так бережу ніжність свою для тебе …
Світанок затримався. Наздожени. Йому без нас не можна.
Лише на воді щезають сліди: пробіг і хода переможна.
Інакше ... щоденно і сильно люби.
Любов ... вона боєспроможна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2018
автор: Дружня рука