На скронях сиво-білий тальк
Років веде печальний лік —
Ти тільки не губи кришталь
Із-під зажурених повік.
Ти тільки не дивись услід
Своїм сполоханим літам —
Вони згоряють, як болід,
Та клич життя в твоїх устах
Спиняє літ неспинний біг,
Дуель із часом виграє!
Тебе ждуть мрії голубі —
Ти просто будь, якою є!
© Володимир Присяжнюк
30.03.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2018
автор: Володимир Присяжнюк