Якби тільки правда могла забувати -
з брехнею ішли би на бій безсумнівно,
раба б у собі зруйнували, всі вади
устрою би змінили на диво,
добробут і щастя, остання можливість
на трон посадити доброго ката,
він правдою ріже, брехню із потилиць
виб'є своїм чесним поглядом, ґрати
міцні побудує, зведе нові мури,
щоб легко жилося народу простому,
розкажуть нам це із екранів фігури,
борці із брехнею протистоять злому,
віриш у фрази, посмішка сяє,
впевненно лідери натовп ведуть.
А далі ще ліпше - нам скаже хазяїн
як ворогів всіх загнати у кут,
уважно дивися - сусід чи знайомий
вдають, що радіють, насправді агенти,
мерщій куди треба і там повідом,
як складнощі бачиш, ти носа не вішай,
зрадників підступ не знає кордонів,
вони тільки заздрять, а ми розквітаєм,
вони всі погані, ми - янголи з неб́а.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787070
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.04.2018
автор: Sevastopolj