Мам, обійми мене як в дитинстві,
Пригорни ніжно – ніжно до серця
І скажи, що все буде добре
Все загоїться, все минеться,
Я колись, як була маленька
Так хотіла дорослою стати,
А тепер, мені часто сниться
Як ходили з тобою гуляти,
Як за руку тоді тримала,
І навчила мене любити
Скільки ж мам, ти ночей не спала,
Поки я просто вчилась жити.
Все здійснилось. Давно доросла.
Було різне і сміх, і сльози,
Набивала синці, вставала,
Ти завжди мені допомагала,
Темп життя закрутився, знаю,
Не встигаю, постійні справи,
Кілометри давно між нами
Я скучаю, я так скучаю,
Телефонні дзвінки короткі,
Стільки треба тобі сказати
Я не буду сьогодні писати,
Я приїду, аби обійняти…
©Марія Скочиліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786925
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2018
автор: Марія Скочиліс