Худорлявий,сивуватий,
В сорок років не жонатий.
П’є горівку й молоко
Наш маленький Василько.
Мати каже:,,Ти женись?’’
Гляди нині не напийсь.
Йди в село,відвідай клуб,
І не будь,як самолюб.
Вже з порвав усі шкарпетки
Не знайдеш собі брюнетки
Приведи собі людину
І кохайся до загину.
Все це вислухав синок,
Ох!Веселий був урок.
Зразу в гості полетів
І дівчину там зустрів.
Там сидів він,аж до ночі,
Їй дивився прямо в очі.
Компліменти сипав з боку
І від неї він ні кроку.
Так влюбився у брюнетку
Немов випив щось-таблетку.
Ох!Вертівся цілий день
І сидів неначе пень.
Тепер любить лиш у сні,
Як побаче він її,
Бо вона йому охоче
Відповіла:,,Що не хоче.’’
22.05.1998р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2018
автор: Володимир Олійник