чужі його руки, чужі
і очі чужі, і мовчання
і дотик до вій, навіть дихання
холодні, пастельно-холодні
най спомин заскочить тебе уві сні
секунди, як вибух дощу серед спеки
ти раптом усе зрозуміла без слів,
що інколи пристрасть… вона – небезпека
коли без любові, без трепету й дива
проколює серце живе навмання
але певен, що справді ти щиро любила
тепер же тебе полюбив щиро я
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2018
автор: Радомір