Як тобі живеться, яблуне стара,
Чи іще квітуєш, плодоносиш ти?
Бо колись же була чудова пора,
Щовесни рожево ти могла цвісти.
Згадую частенько я той давній час,
Коли гнулось гілля від рясних плодів,
Соковитих яблук неповторний смак
Й досі відчуваю.Та вже відлетів
Перелітнім птахом не один той день,
Насичений сонцем і запахом трав,
І красою вабив та п"янив мене
Ароматом квітів.А ще пригощав
Виноградом білим - на подвір"ї ріс,
Нині тут угору тільки пнеться хміль,
Але височенний ще стоїть горіх,
Білки хазяйнують восени на нім.
Ступлю обережно на стежину ту,
Яка б мене знову туди привела,
Де високі мальви й досі ще цвітуть
І чека, мов мати, яблуня стара.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786809
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський