ЗАГУБИТИ ЩАСТЯ ЩОБ ЗНОВУ ВІДНАЙТИ

ЗАГУБИТИ  ЩАСТЯ,  ЩОБ  ЗНОВУ  ВІДНАЙТИ
Загубити  щастя  ,щоб  знову  віднайти...
усміхнутись  ,літом  променем  сонця-
поруч  ,із  коханим  трояндою  цвісти
і  дарувати  ,  пахощі  квітів  у  долонці.

Щоб  зранку  ніжні  уста  торкались  чола,
із  білого  ложа  піднімати  поцілунком
у  вікні  слухати  пташок  спів  солов'я
і  душа,  пила  кохання  божим  дарунком.

Щоб  ласкаві,  лагідні  слова  лились  із  душі....
як  із  гір,    джерельна  водиця  понад  берегами...
закоханих  несла  ріка  -життя  удвох  в  човні  
і  сяяли  очі  ,як  від  сонця  що  під  небесами.

І  благородна  ,шляхетність  нахиляла  ясні  зорі  ...
спрагла  душа  мережила  щастя  райдужні  мрії,  
у  серці  вигравали  струни  у  безмежній  любові-
жайвір,  вів  у  земний  рай,  де  цвітуть  квіти    надії.

Загубити  щастя  ,щоб  знову  віднайти...
крізь  літа,  іти  в  життя  у  осінь  в  листопад-
щоб  розпалити  вогник  серед  лютої  зими
і  рука  в  руці  сидіти  біля  каміна    в  снігопад.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2018
автор: Чайківчанка