Я ВИМІРЯЮ ДО ТЕБЕ СВІТИ
Не знаю, де живеш у яких краях?
Не знаю, куди приведе мене доля?
Але я тебе бачу у казкових снах?
Твій образ, малює зоря світанкова?
Небесне сяйво манить у зоряні ночі
на відстані, вимірюю до тебе світи...
ти. являєся принцом у серці жіночім
впізнай ,серед зір подай руку обніми.
Пісню, для тебе пишуть душі почуття,
я, закриваю очі ,бачу тінь у відзеркаллі...
кохання -це страджання,сяюча ясна зоря...
замріяна пташка, яка на крилах злітає удалі.
Іду, назустріч долі, щоб любов віднайти...
я без тебе, як небо без сонця в туманній імлі-
сірий день віє холодом, я шукаю твої сліди...
і одинока птаха гасне свічею, як спалах зорі.
Voglio essere felice di darti gioia per te ...
не згаяти, кохання час... у житті -літа молоді,
у святості, нахиляти небо -сонце золоте
щоб був ти і я, і квітніли троянди запашні.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2018
автор: Чайківчанка