Згадалось дитинство

Згадалось  дитинство,  бабусина  хата
І  передсвяткова  її  метушня.
У  кожного  справи,  роботи  багато,
Готується  дружно  до  Пасхи  рідня.

Старі  і  малі  в  однаковому  русі,
Ніхто  просто  так  не  марнує  часу.
А  я  –  помічниця  своєї  бабусі,
Печемо  із  нею  разом  ковбасу.

Вже  піч  розігріта,  стрибають  жаринки,
На  черзі  рум’янитись  паски  стоять,
Лоскоче  за  носа  запечена  шинка
І  яйця  в  лушпинні  з  цибулі  киплять.

Листок  на  столі,  де  меню  на  Великдень:
Печеня  з  картоплі,  котлети  і  плов,
Соління,  салати  і  смажена  риба,
І  вже  холодець  з  язика  захолов.

Готується  кошик,  рушник  вишиваний,
До  церкви  пора  вирушати  ось-ось,
Всі  знову  разом,  по  святковому  вбрані
І  радість,  усе,  що  хотіли,  вдалось..

Ті  спогади  душу  хвилюють  і  тішать,
Сьогодні  святкуємо  знову  разом,
Є  все  на  столі,  тільки  смак  зовсім  інший
І  вже  не  зберуться  усі  за  столом.

Святкуйте  Великдень  в  родинному  колі,
Хай  злагода  буде  в  оселях  у  вас,
І  всі  покоління  малі  й  сивочолі
Серця  поєднають  у  цей  світлий  час.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786641
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2018
автор: Світлана Вітер