[color="#ff0000"][i]«Ой не ходи, качуроньку,
В горохóвім вíнку.
Вибирай си, качуроньку,
Щонайкращу дівку…»
[b](Гаївка)[/b] [/i][/color]
Буяє весна, та не зовсім…
Чи то павутинки в волоссі?
Устино, дитино,ти хвора –
і нині, і вчора й завчора…
Чи то не хвороба, а втома –
нависла пітьма невагома –
нависла, як хмара навпроти,
як пара – без духу і плоти,
нависла зумисне… Нависла!
Чи зломана вісь коромисла,
чи відра не так уже повні,
чи мить до зловіщої повені?
Нехай уже швидше розродиться!
Нехай проминає негода ця!
Нехай вже громни́ці натішаться,
Безумно ударять – і втишаться…
Бо годі вже темряви… годі! –
при святі, при світлій господі,
де свічка палає – грома́виця
(з пітьмою у піжмурки бавиться),
де ясні очиці у дівочки,
де Устя виводить гаївочки,
де віра є в сили приплодні,
що страсті дають великодні!
Де коник гривастий у брами б»є…
[b]Хто вірує – тому і Бог дає!
[/b]
2009 рік, зі збірки[b] "Обрані Світлом"[/b]. - Львів:Сполом,2013.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786431
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 07.04.2018
автор: Сіроманка