Жартував над жінкою Микола
Ти поглянь, моя кицю, довкола,
які гарні кругом жіночки
сяють, як у небі зірочки.
- Ти б модніше одягалася
чепурися і старалася ,
щоб нам завидували всі:
молоденькі ще й дідусі.
Жінка на "вуса намотала",
до науки хист бо мала.
Пішла в модні магазини
й накупляла одежини.
Щодня ходить по салонах,
як черговий по перонах.
Не впізнає Микола жінки,
не жінка, просто тигриця,
перед дзеркалом годинами
крутиться, все чепуриться.
Стала модна, червонощока
не відірвеш від неї ока.
Микола просить: “Борщ давай!”
-Краще візьми чаю посьорбай!
Ніколи возитися з борщем,
з подругами в солярій ми ідем.
Від почутого Микола аж зомлів,
бо вже місяць, як борщику не їв.
- Я варити сам борщу не вмію.
Научив на свою голову - жалію,
що не знав я жінчину натуру.
Наказав дурниць їй всяких здуру.
Я собі спокійно спав би, борщик їв,
через «науку» осунувся, постарів…
- Не буду із жінками жартувати!
Хочу борщу й спокійно спати!!!
01.04.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786428
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 07.04.2018
автор: Веселенька Дачниця