Дитячі мрії треба щоб збувались
І не важливо у якому віці!
Те, що колись так пристрасно бажалось –
То потаємні сходи з кам’яниці.
То потаємні двері у безодню.
Де щастя справжнє в вічності панує.
Вони віконце в благодать господню
Де цінність суті в дійсності існує.
Хай чудернацькі, може недотепні,
Може прості і трішки дикуваті.
Ті мрії часом навіть десь вертепні,
А може і на присмак гіркуваті…
Але мої! Дитинством у кришталі
Моєї долі вкарбували сутність.
Заховані за ковдрами моралі,
Затоплені в буденності сукупність.
І ось нарешті! Піднімають крила,
Неначе фенікс з попілу явились.
З душі штовхнувши зкам’янілу брилу,
Щоб доля у яскравості світилась.
Дитячі мрії треба щоб збувались
І не важливо у якому віці!
Те, що колись так пристрасно бажалось
І залишалось довго в таємниці.
автор Вікторія Скуратовська-Кравченко ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786394
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.04.2018
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко