Як чисте не розпещене дитя.

Можливо  вітер  добрих  змін  
До  дихання  мого  ще  свіжості  додасть,
Чи  вiд  цих  весняних  барв,  картин
Розбудить  десь  загублену  кохання  давню  страсть.

Бо  знов  з  любов'ю  розмовляю  уві  сні
В  очікуванні  на  побачення  яскраве  із  тобою...
Можливо  лише  справа  у  Весні?
Чи  мої  думки  непотрібні  ,  випадкові  ?

Але  чому  вони  мене  звуть  у  розмай  
До  лісу,  квітів  співу  дивних  птахів  ?
А  серцю  добре.  Та  кажу  собі  -  Нехай  
Цей  дивний  світ  усі  мої  здолає  страхи  .

А  може  із  тобою  ми  вчимося  
В  побаченому  знайти  свій  сенс  життя.
Бо  над  невдачами  своїми  сміємося,
Як  чисте  не  розпещене  дитя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2018
автор: golden-get