стане рим ні про що і порожнього тла
аби вигризти ніч цю до кістки,
дочекалася муза гіркого тепла
імітуючи роль атеїстки...
не вгаваючи знаки виводить криві
і марудить сміття мертвіх істин,
волохаті джмелі вже гудуть в голові
викривляючи форму зі змістом...
дивним містом, де німби тремтять ліхтарів
й вичахають сніги по закуттях,
хтось по вінця наповнений темінню брів
каяття врівноваживши люттю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786230
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2018
автор: Ки Ба 1