Щоранку сонце золоте
на землю день приносить.
Веселий ранок - беручкий,
скрізь розсипає роси.
Назустріч сонцю пелюстки
всі квіти розкривають.
В промінні ніжнім тім, яснім,
вже ластівки кружляють.
О, скільки променів ясних!
Розсипалось доволі:
в діброві, в лісі і в гаю...
в хлібах густих, що в полі.
Яким прекрасним є наш світ,
де кожного зігріє
промінчик сонця золотий...
Бог всіх любити вміє!
Для Нього й ми, як промінці,
ясного сонця діти.
Нам вчитися любить життя
і в радості всім жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2018
автор: Надія Башинська