Україно, Україно, коли ж станеш розум мати,
Бо щодня и щогодини покидають люди хати?
Від’їжджають до роботи хто на захід, хто на схід.
Залишаються старенькі доживати довгий вік.
Хто прийде на твої землі щоби зростити тут врожаю?
Може й ім’я тобі змінять, щоб старе не заважало.
Сюди прийдуть чужі люди, може скоро так станеться,
Що від тебе, Україно, лише спогад зостанеться.
Україно, Україно, що ж то сталося з тобою?
Невже розум твій глибокий вже зібрався до покою?
Повтікають з тебе люди, стане степом земля гола.
Як до розуму не взяти, буде з тебе чуже поле.
03.04.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786095
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.04.2018
автор: Євгеній Рослик