Мої креативні сусіди
Зробили собачу вбиральню
На клумбі, як раз під вікном.
Безбожно смердить там лайно.
Кажу я сусідам, звичайно:
"Прошу Вас, панове, негайно
Прибрати оцей туалет
І запахів псячих букет."
Та попри люб"язні прохання,
В людей є свої міркування.
Говорять скептично тепер:
"Від калу ніхто ще не вмер."
Звернулася до прокурора.
Йому не до мене: в офшорах
Знайшли, бач, "заначку" його:
Десь пару мільярдів. Ого!
Поїхала я до столиці
(Хоч би не дістати по пиці)
Жалітися на прецедент.
Що скаже на це Президент?
Поглянув на мене сумненько
Гарант і промовив тихенько:
"Невтішна для Вас новина.
Країна вся повна лайна.
Ви їдьте, бабусю, додому
І не набридайте нікому.
У мене проблем - цілий віз."
(Ще й бабцю з лайном біс приніс!)
Звернулась в молитві до Бога:
"За що ця собача наруга?"
Господь здивувавсь: " Що, лайно?
Планета у ньому давно.
Людського лайна забагато.
Не можу я дати вже раду.
Аж в космосі сморід.( Овва!)
Від нього болить голова."
"А що з тим лайном на газоні?"-
Спитає читач у бабуні.
"На душу взяла підлий гріх -
Змела під сусідський поріг."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2018
автор: Leskiv