Який же світ усе ж чудовий!
Верба пухнаститься котком.
Підсніжник, що трипелюстковий
Дзвенить-біліє під ліском.
Напився пролісок блакиті,
Розкрив нарозхрист зірочки.
Медком медунки пахнуть, ситі
Лелеки, дихають річки.
Так любо-весело, аж сльози
Від щастя бризкають з очей.
Розтаяв сніг. Втекли морози.
Коржі на сонці день пече.
Глядіти б, дихати і ЖИТИ!
Навіщо сум ростить зі зла?
Хіба не краще радість шити
З кусків любові та добра?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785926
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.04.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)