Звичайне Добро.

Окраєць  –місяць  .Ніч  зірки  рахує.
Тиша  полонила  все  кругом.
Пора  вже  спати,  та  душа  сумує  
За  самим  звичайнісіньким  Добром.

Цінність  його  мабуть  забули  люди
У  суєті  геть  нанівець  звели.
Отак  завжди:-Що  не  цінуєм  –губим,
Та  навіть  не  помітили  коли.

Раніше  разом  ,  дружно  працювали
Й  сусіди  ближче  родичів  були.
Тепер  же  люди,  наче  інші  стали
Паркани  височенні  возвели  .

Всі  як  чужі.  Ховаємось  від  кого?
Сусід  сусіда  бачить  раз  на  рік.
Чи  ми  життя  хотіли  ось  такого,
Чи  то  лукавий  нас  на  це  наврік?

Де  людяність,  порядність  і  повага,
 Які  тенета    ми  для  них  сплели?
Добро  творити-людства  перевага,
З  цим  почуттям  і    предки  всі  жили.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785908
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2018
автор: Олеся Лісова