Надворі сонце, птахи, співи,
Весна, мов дівчина, прийшла.
Ранкові роси, переливи
І квітка біла ожила.
Вона томилася під снігом,
Мов в’язень, в скованій землі.
Було приходили набігом
Дні теплі - ручечки малі.
Вони не мали дужу силу,
Щоб ланцюги усі порвать.
Лиш посміхалися безсило,
Та й йшли поночі горювать.
І от весна, і от потуга
В руках у неї з сонця меч.
Прийшла зі сходу, аж до Бугу,
Красуня з силою, мов смерч.
І ланцюги в струмки зібрала,
І розчахнула вікна всі.
І квітка ніжно заспівала
В ранковій звільненій росі.
Весна, як діва, вся в любові,
Тому і творить чудеса.
І доброта в її основі
Перемагає сили зла.
03.04.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785863
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.04.2018
автор: Східний