ЗОДЯГНУСЬ В НЕБЕСНІ ШАТИ ОСЯЙНІ

ЗОДЯГНУСЬ  В  НЕБЕСНІ  ШАТИ  ОСЯЙНІ
Зодягнусь  в  небесні  шати  осяйні
із  променя  зроблю    золоту  корону
із  мрій  увінчаю  весну  на  землі
із  пелюстків  квітів  встелю  дорогу.

Розпахну,    своє  вікно  у  яблуневий  сад...
щоб  на  стінах  вигравало  райдужне  світло,
небесний  храм  росою  засіє  щастя  зорепад
розвіє  гірку  скорботу  на  крилах  вітер.

Зіп'ю  ,чашу  любові  із  літнього    світанку
зацілую  у  почуттях  квітучий  тихий  рай
 злечу  птахом  у  вічне  безсмертя  зранку
нахилю  зорі  ,щоб  квітнув  тобі  зеленгай.

Від  сльози    проросту  із  землі  травою
у  пишнотрав'ї  зашелескочу  первоцвітом
із  чистого  джерела  розіллюсь    водою
щоб  у  молочній  річці  ти  купався    літом.

Прилину  ніжною    піснею    до  твого  серця,
у  мовчанні  в  тишині    прочитаєш  думи  мої,
і  я  закружляю  лебідкою  в  синім  озерці...
щоб  подарувати  тобі    Всесвіт  моєї  душі.  
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785854
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.04.2018
автор: Чайківчанка