Друг, що вперто не хоче дружити
Крок вперед, потім десять назад
Йому добре одному лиш жити
І тікає завжди від засад.
Не поможуть ніякі капкани,
Від мисливців тікає цей звір
Він будує метрові паркани
І завжди виграє весь турнір.
Таки вперто не хоче дружити...
Ти зробив кроків п'ять-зупинись,
А наступні п'ять кроків зробити
Має він, як не хоче-спинись
Нащо змушуєм інших робити
Те чого хочемо лиш самі?
Все життя ти так хочеш прожити
І ловити примар у пітьмі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785796
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.04.2018
автор: Кароліна Дар