Бог, я знаю :ти старий, престарий такий. Борода
В тебе хмарах запуталась. Видно, що йтимуть дощі.
Я чекаю на них. Вони диво із див. Не вода.
Я чекаю. А може... Ще будуть?.. Сьогодні? Вночі?
Взяти голку і нитку. Зашити в душі, де болить.
І чекати тебе. Чи дельфіном,а чи Янголям.
Бог, поспи. Зовсім трішки. Хоча би малесеньку мить
В сім століть наперед... А я буду маленьким дитям.
А тобі передам :не кохаю тебе... Ти затям...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2018
автор: Відочка Вансель