Ніч ...Тишина...
Лиш вогник ясний
Нагадує, що я живу,
І пломінь його живий власний
Розгойдує любов мою.
Заворушились мрії-тіні
На стінах в райдужнім вбранні,
Танцюють бісики осінні-
Хоч літо бабине в душі.
Вогник свою дорогу знає-
Йому світити лиш ясніш,
А я шукаю в темнім гію
Його лиш заржавілий блиск.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2018
автор: Надія Тополя