Бокал вина, розлиті зорі

                                                                   

Бокал  вина,  розлиті  зорі.
Ти  так  чарівна  і  сумна,
Немов  троянда  в  дикім  полі,
Прекрасна,  ніжна  та  одна.

А  як  же  хочеться  кохання,
Щоб,  як  в  кіно,  на  всі  роки.
Його  ти  бачиш.  Хвилювання.
А  поряд  п’яні  мужики.

Дим  сигарет.  Усе  в  тумані
І  сміх,  і  мова  лиш  про  секс.
Вже  й  щічки  від  вина  рум’яні,
І  оп’янілий  став  рефлекс.

Ідеш.  Танцюєш.  Одиноко.
Це  все  не  ті,  це  просто  акт.
Сльоза  скотилася  із  ока…
Танцюєш  з  іншим  та  не  в  такт.

Біжать  роки,  уже  за  тридцять,
В  руках  бокал,  бокал  вина
І  п’яні,  п’яні  ті  ж  всі  лиця,
А  все  коханого  нема.

                       02.04.2018  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785699
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2018
автор: Східний