Птахи і звірі, луки, поля, вода, дерева, квіти
І це повітря - просять ради у нашого століття.
Порушує норми людина. Вже набридло глядіти.
Повсюди сміття, ліси перетворилися в жахіття.
Великі рани заподіяні природі. Мстить вона:
Тайфуни, смерчі, землетруси і повені, посухи.
Всі наслідки порушення гармонії, не є війна.
Але шугає вітер, безсмертні сатаніють духи.
Природа - вразлива мати та не терпить зла, нехлюйства.
Забули люди, що її треба завжди шанувати,
Які бездушно знищують все майбутнє для потомства.
Один ще крок байдужості й будемо шкодувати..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785581
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.04.2018
автор: Жора Гарпунов