Я оголеним нервом доторкаюсь до правди,
Відчуваю її, захмелілу від лжі,
Знов прокручую все і шукаю розради,
Як же трапилось так, що при владі чужі?
Інші зайди Донбас без жалю розпинають,
Може, це відголос ся чужої нам гри?
Від отриманих ран тисячі вже конають.
Відійшов до Росії і зраджений Крим.
Болем серце зайшлося, та надії чекає,
Бо ж сини полягти не могли задарма.
Люди, будьмо людьми – не чиїмись ляльками!
Тільки сильний народ в руках долю трима!
18.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785576
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.04.2018
автор: Ганна Верес