/життєва історія/
Дід Іван у своїх нирках
Довго камені носив.
Часом, навіть плакав гірко,
Як той виходу просив.
Щезли сон із апетитом,
Дід не знає: далі як?
У лікарню – із візитом:
"Скальпель" ходить, маніяк.
Дід – мерщій в село, до баби.
Їй самій уже болить.
Лікарям попала в лаби,
У районі десь лежить.
Раптом «Евріка!» – у діда.
"Брага! Пий і нє хачу!»
До сніданку, до обіду
Й до всілякого харчу.
Пив, аж в носі закрутило,
Смачно й користь ще й яка!
Нирки так воно помило,
Камінці йшли з козака.
Став дідусь рожевощокий,
Вже не корчиться: «Болить!»
Не тримається за боки,
Може й "Скальпеля" навчить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785548
Рубрика: Гумореска
дата надходження 01.04.2018
автор: Шостацька Людмила