В глибинах морських посеред коралів,
Не знали ніколи краси ідеалів.
І хвіст, і луска, і зябра, і клешні
Вважали за норму створіння тутешні.
Настав цій ідилії швидко фінал,
На дно як упав до них модний журнал.
Русалку - місцеву підводну еліту,
Ознаки злякали на хвості целюліту.
Та ще й не достатньо гладеньке волосся,
Й на кінчиках - жах, узяло посіклося!
І губи не сексі, та перса маленькі.
А вії якісь не густі, коротенькі.
Старий восьминіг її дратував,
У неї ніг - нуль, а він вісім мав.
Ридала панянка постійно у горі,
Вода скаламутилась навіть у морі.
Потнулась до неї рибинка маленька:
Поглянь яка я - худенька, пласкенька.
А лиш нещодавно гладкою була.
Упевнено мовила їй камбала.
Бо є у глибинах печера містична,
Там відьма живе - Хірургія пластична.
Туди попливи, вона зрозуміє,
Що треба відріже, де треба пришиє.
Русалка вхопилась за слушну нагоду.
Та відьма оплату просила за вроду.
Здоровий свій глузд потрібно віддати!
Погодилась... і попливла до палати.
Чаклунка мерщій узялась до роботи,
Що аж асистенти захекались - шпроти.
Коли закінчили складну процедуру
Злякались усі "Королеву гламуру"
Та ще й не впізнав її рідний батько.
Прогнав із палацу... Русалка - безхатько!
Нещасне створіння по морю тинялось
І "жертва краси" тепер називалось.
Отак почалося з того часу -
Безглуздість страшною робить красу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785546
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 01.04.2018
автор: Ірин Ка