Земля моя – любов моя єдина,
Уславлена красою у віках.
Куди б не йшла, у серці Україна,
Разом із нею свій долаю шлях.
А іншої і не просила б долі,
Її плету мереживо зі смуг.
Навіки по моїй пульсує крові
Оспіваний незламний волі дух.
Юнацького запалу не втрачаю,
Він в моїх справах і в моїх думках.
Свої сліди нащадкам залишаю,
Енергію землі несу в руках.
Радію, навкруги лани широкі,
Цілую хліб гарячий на столі.
І вірю, що настане мир і спокій.
Який своїй вимолюю землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785422
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 31.03.2018
автор: Світлана Вітер