Ми не дійшли до щастя один крок.
Ніхто не знав, що будуть перепони.
І дав нам день іще один урок
від Самоти, неначе від Горгони.
Що буде завтра, лиш Всевишній зна.
Я жив у щасті і у ласках зваби,
красуню хтиво, ніжно обіймав,
не сподівався, що нам ранок зрадить.
Не зупинити вічний часу плин -
спливають дні, як листя за водою.
Немає щастя? Знову я один?
Хіба це правда? Всюди Ти зі мною!
Для Тебе в серці сотні милих слів.
Красунь місцевих я не помічаю.
Вогонь надії ще не відгорів.
З Тобою в думці сонце зустрічаю.
2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2018
автор: Любиволя