І я міг би слинити щось про любов,
І теми амурні впрягати у строфи,
Заглибившись в нетрі натурфілософій,
По сім мішків диму спокійно б молов.
І я міг би ,певно ,в красотах весни
Купатись, як бджоли, у квітах пахучих,
У римах яскравих віночки співзвучні
Сплітав би, сховавшись в п'янкі полини.
Я міг би, якби не неспокій в душі,
Якби не в руках навіжених ракети,
Якби не розмножувались на планеті,
Немов колорадські жуки , "калаші ".*
Вже мало гармат, тож стартує "сармат"...**
І музи змовкають - це їм не під силу.
Лиш вітер надій напинає вітрила
Й, відчувши весну, просипається сад.
*Автомат Калашникова;
* *на космодроме Плесецк в
Архангельской обл. РФ прошли испытания тяжёлой
межконтинентальной баллистической ракеты РС -28 Сармат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785254
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2018
автор: Михайло Гончар