Пообіцяй собі, що більше ніколи
не вивернеш душу навиворіт,
Люди надто черстві , колючі,
серця їхні
подібні вулкану,
Почуття ховають в красиву коробку
і від холоду осипається цвіт,
А любов залишається
за межами дому
й чужого паркану.
Пообіцяй, що більше ні на йоту
не поділишся
пшеничним теплом,
Цього не оцінять
і буде нестерпно
тебе боліти.
Допоки хтось не наповнить тебе
з середини
м’яким світлом,
Допоки хтось особливий
такий
не посадить в душі
твоїй квіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2018
автор: Олеся Шевчук