Сцена четверта
Віолетта сама
ВІОЛЕТТА
(бере лист і читає)
«Дотримались Ви слова... Поєдинок відбувся!
Барон був поранений, але вже поправляється...
Альфред у чужих краях. Про Вашу самопожертву
я йому розповів. Він скоро прибуде просити у Вас прощення.
Я теж приїду. Бережіться... Ви достойні кращого майбутнього.
Жорж Жермон.»
(безутішно)
Вже пізно!
(піднімається)
Чекаю, чекаю...та не дочекаюсь!
(дивиться у дзеркало)
О, як же я змінилась!
Лікар каже, щоб я надію крипіла!
Ах, ця хвороба тягне мене в могилу!
Прощайте, світлі мрії, що вже відлетіли;
і щоки рум'яні мої помарніли;
мене більш Альфреда любов не зворушить,
вже більш не зігріє натомлену душу.
(Вже більше не зігріє)
Марні бажання пропащу не тривожать,
для неї дай прощення, прийми її, Боже!
(Вже більше не зігріє.
Марні бажання пропащу не тривожать,
для неї дай прощення, прийми її, Боже!)
Ах, все вже, все скінчилось,
Ах, все вже, все скінчилось.
Всі радості й печалі мене тут залишили,
Для смертних порятунком стає тільки могила!
Не буде над нею ні сліз, ані квітів,
І хрест не покаже, де кості укриті.
(І хрест не покаже.
Марні бажання пропащу не тривожать,
для неї дай прощення, прийми її, Боже!)
Ах, все вже, все скінчилось,
Ах, все вже, все скінчилось.
(сідає)
ХОР ВАКХАНОК
(на вулиці)
Чотириногому
пустощів богу,
що йде уквітчаний,
дайте дорогу.
Богу рогатому
путь вільну дайте,
горном і флейтами
гучно вітайте.
Парижани, всі з дороги
для звитяг бика гладкого.
Для звитяг бика гладкого.
Для звитяг бика гладкого.
Азія, Африка
кращих не має,
для різника він
славу тримає.
Маски безклопітні,
хлопці сміливі,
всі його стрінемо
радісним співом.
Парижани, всі з дороги
для звитяг бика гладкого.
Для звитяг бика гладкого.
Для звитяг бика гладкого.
Чотириногому
пустощів богу,
що йде уквітчаний,
дайте дорогу.
Чотириногому
дайте дорогу.
Дайте, дайте, дайте.
Сцена п’ята
Віолетта і Анніна, що повернулася поспіхом.
АННІНА
(вагаючись)
Ах, пані!
ВІОЛЕТТА
Що з тобою?
АННІНА
Сьогодні насправді
Вам вже стало краще?
ВІОЛЕТТА
Так, а що?
АННІНА
Обіцяєте не мліти?
ВІОЛЕТТА
Так! Що ж ти скажеш?
АННІНА
Вам сказати хочу
звістку радісну неждану.
ВІОЛЕТТА
Скажеш звістку неждану?
АННІНА
Так, люба пані!
ВІОЛЕТТА
Альфреда... ах, ти зустріла?
Він йде (він йде)! Поквап же!
(Анніна киває головою і йде відчиняти двері)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785250
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 30.03.2018
автор: Валерій Яковчук