Кістлява голоду рука
На Україну замахнулась,
Гадала, волі дух зляка,
Аби Кремлю ще нижче гнулась.
Такий був мирний хід війни,
Коли лягало нас мільйони,
Та родовід наш все ж не зник –
Нові устали батальйони.
Хоч нелегкий чекав нас путь:
Війна, знов голод нас точили,
Та позбавлялись таки пут
Й зростали крила над плечима.
Війна йшла в душах і серцях
Й нові шукала знову жертви.
Чого війна вартує ця,
Це знають і живі, і мертві?
Нема у світі ланцюгів,
Щоб волю нашу закувати.
Вони – то атрибут рабів.
Нам шлях до світла торувати!
Не сміймо ж правди забувать,
Чого вартує наша воля.
І у ділах – не на словах
Плекаймо Україні долю!
23.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785211
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 30.03.2018
автор: Ганна Верес